РЕОПОЛІГЛЮКІН

Україна

Препарат використовують для профілактики та лікування шокових станів (гіповолемічного, дистрибутивного), під час трансплантаційних та судинних операцій, а також як добавку до рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці.

Торгова назва РЕОПОЛІГЛЮКІН
Форма випуску розчин для інфузій
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта за рецептом
Код АТХ
Реєстраційний номер UA/8337/01/01
РЕОПОЛІГЛЮКІН розчин для інфузій

Часті запитання

Як правильно приймати Реополіглюкін?

Препарат вводять внутрішньовенно краплинно, попередньо підігрівши розчин до 35–37 °С. Дозування та швидкість введення визначає лікар залежно від стану пацієнта, його ваги та виду операції чи захворювання. Важливо не змішувати цей розчин з іншими препаратами.

Які можуть бути побічні ефекти від Реополіглюкіну?

Можливі алергічні реакції (набряк, висип, анафілактичний шок), коливання артеріального тиску, тахікардія, задишка, набряки, нудота, блювання, головний біль, запаморочення, слабкість, а також зміни в роботі нирок та системи крові.

Кому не можна використовувати цей препарат?

Протипоказаннями є надлишок рідини в організмі (гіперволемія), низький рівень тромбоцитів, серйозні захворювання нирок, некомпенсована серцева недостатність, синдром внутрішньосудинного згортання крові, а також підвищена чутливість до декстрану.

Чи можна приймати препарат разом з іншими ліками?

Якщо ви приймаєте антикоагулянти, їх дозування необхідно зменшити. Також важливо знати, що препарат може вплинути на точність лабораторних досліджень групи крові, білка та білірубіну, тому такі аналізи краще здавати до введення засобу.

Чи можна застосовувати препарат дітям?

Так, препарат можна застосовувати дітям, проте дозування має суворо розраховуватися відповідно до їхньої маси тіла.

Інструкція із застосування

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу РЕОПОЛІГЛЮКІН (RHEOPOLYGLUCIN)

Склад:

діюча речовина: декстран 40, натрію хлорид;

1 мл розчину містить декстрану 40 100,0 мг, натрію хлориду 9,0 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або ледь жовтуватого кольору рідина.

Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та перфузійні розчини.

Код АТХ В05А А05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Плазмозамінний колоїдний розчин декстрану (полімеру глюкози), фармакологічна дія якого виявляється у покращенні реологічних властивостей крові, зниженні її в’язкості, відновленні мікроциркуляторного кровотоку, запобіганні та усуненні агрегації формених елементів, нормалізації артеріального і венозного кровообігу. При швидкому введенні Реополіглюкіну об’єм плазми крові може збільшитися на величину, що майже у 2 рази перевищує об’єм введеного препарату, оскільки кожні 10 мл препарату сприяють перерозподілу 20−25 мл рідини з тканин у кров’яне русло.

Фармакокінетика.

Період напіввиведення становить 6 годин. Виводиться в основному нирками: за перші 6 годин – близько 60 %, за 24 години – 70 %. Решта надходить у ретикулоендотеліальну систему і печінку, де поступово розщеплюється альфа-глюкозидазою до глюкози, проте не є джерелом вуглеводного живлення.

Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика і лікування гіповолемічного, дистрибутивного шоку.

Трансплантаційні судинні та пластичні операції.

Додаток до перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці.

Протипоказання.

Гіпергідратація, гіперволемія, тромбоцитопенія (рівень тромбоцитів 80**×** 109/л і нижче), захворювання нирок, що супроводжуються олігурією, анурією, некомпенсована серцево-судинна недостатність II−III стадії, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, схильність до виражених алергічних реакцій, гіперчутливість до декстрану. Декстран з 0,9 % розчином натрію хлориду не слід вводити при патологічних змінах у нирках, а з 5 % розчином глюкози – при порушенні вуглеводного обміну, особливо при цукровому діабеті.

Стани, при яких не можна вводити рідину у великих об’ємах.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні з антикоагулянтами необхідно зменшити їх дози. Наявність декстрану у крові може вплинути на результати визначення кількості білірубіну, білка, групи крові, тому зазначені дослідження слід проводити перед введенням препарату.

Особливості застосування.

Застосовувати тільки під контролем лікаря.

Застосовувати з обережністю для введення хворим із порушеною видільною функцією нирок, при необхідності обмеження введення натрію хлориду призначати декстран
з 5 % розчином глюкози. При порушеннях вуглеводного обміну та інших станах, при яких протипоказане введення вуглеводів, декстран застосовувати з 0,9 % розчином натрію хлориду. З обережністю застосовувати для введення хворим з гіпертонічною хворобою у зв’язку з можливістю підвищення артеріального тиску та хворим із порушенням серцевої діяльності.

Вміст флакона може бути використаний лише для одного пацієнта. Після порушення герметичності флакона невикористану частину його вмісту слід утилізувати згідно з чинними вимогами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат застосовувати за життєвими показаннями та з урахуванням співвідношення ризик для матері/ користь для плода.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не досліджувалась. Але слід враховувати ймовірність таких побічних ефектів, як загальна слабкість і запаморочення.

Спосіб застосування та дози.

Призначати внутрішньовенно краплинно. Перед введенням розчин підігрівати до 35−37 °С. Дози і швидкість введення препарату визначаються індивідуально.

При порушенні капілярного кровотоку (різні форми шоку) максимальна добова доза для дорослих становить 20 мл/кг, для дітей – 5−10 мл/кг (при необхідності – до 15 мл/кг).

При операціях зі штучним кровообігом додають у кров із розрахунку 10−20 мл/кг для заповнення насоса оксигенатора; концентрація декстрану у перфузійному розчині не має перевищувати 3 %. У післяопераційний період препарат застосовувати у таких же дозах, як і при порушенні капілярного кровотоку.

Препарат вводити, не змішуючи з іншими препаратами. За життєвими показаннями препарат слід вводити швидко, навіть струминно із розрахунку 15 мл/кг.

Пацієнтам з геморагічним інсультом, черепно-мозковими травмами препарат слід вводити з розрахунку 10−15 мл/кг і не більше!

Діти.

Препарат можна застосовувати дітям; доза визначається з урахуванням маси тіла.

Передозування.

Можливе виникнення гіперволемії, гіпокоагуляції.

Лікування. Терапія симптоматична.

Побічні реакції.

Алергічні реакції. Анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж, відчуття жару, пропасниця, підвищення потовиділення, реакції гіперчутливості.

З боку серцево-судинної системи. Коливання артеріального тиску, тахікардія, задишка, набряки.

З боку травного тракту. Нудота, блювання, сухість у роті, біль у животі.

З боку нервової системи. Головний біль, запаморочення, тремор.

З боку сечовидільної системи. Як правило, особливо при гіповолемії, препарат спричиняє збільшення діурезу. Однак іноді при застосуванні Реополіглюкіну спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в’язкою, що вказує на дегідратацію організму хворого. У цьому випадку необхідно ввести внутрішньовенно кристалоїдні розчини для відновлення та підтримання осмотичності плазми.

При застосуванні препарату у дозі понад 15 мл/кг виникає гіперосмолярність, яка може стати причиною опіку канальців з подальшим розвитком гострої ниркової недостатності. Відповідно спостерігається зменшення діурезу, сеча стає в’язкою.

З боку системи крові. Акроціаноз, гіперемія,зниження функції тромбоцитів. Препарат ускладнює визначення групи крові.

Інші. Загальна слабкість, набряк кінцівок, біль у попереку, біль за грудиною, відчуття нестачі повітря, судоми.

У випадку побічних реакцій (залежно від клінічної ситуації) слід негайно припинити введення препарату та, не виймаючи голки з вени, розпочати всі передбачені відповідними інструкціями невідкладні заходи для ліквідації трансфузійної реакції (введення серцево-судинних препаратів, кортикостероїдів, антигістамінних засобів, кристалоїдних розчинів, при колапсі – вазопресорів та кардіотоніків).

Термін придатності.

4 роки.

Умови зберігання.

Зберігатипри температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Враховуючи можливу фізико-хімічну несумісність, не можна додавати будь-які інші лікарські засоби до розчину Реополіглюкіну.

Упаковка.

Пляшки зі скла по 200 мл або 400 мл.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «Юрія-Фарм».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 18030, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108. Тел. (044) 281-01-01.

Аналогічні препарати

Торгова назва Форма випуску Діюча речовина / Дозування Виробник
РЕОПОЛІГЛЮКІН розчин для інфузій
декстран 40 · 10 г/100 мл
натрію хлорид · 0,9 г/100 мл
Приватне акціонерне товариство "Інфузія"
РЕОПОЛІГЛЮКІН-НОВОФАРМ розчин для інфузій Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез"

Джерело даних: Державний реєстр лікарських засобів України

Остання перевірка даних: 13 серпня 2026 р.