КАРДІОФІТ
УкраїнаПрепарат використовують при вегетосудинній дистонії та кардіоневрозі. Також його застосовують у складі комплексного лікування ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби та певних видів серцевого серцебиття (пароксизмальної суправентрикулярної тахікардії).
Часті запитання
Як правильно приймати КАРДІОФІТ?
Дорослим потрібно приймати по 1 чайній ложці (5 мл) 2–3 рази на день. Пити препарат слід за 30 хвилин до їди або через 1 годину після неї. При гострих станах або стресі дозу можна подвоїти. Перед використанням пляшку слід збовтати. Препарат можна розводити водою.
Кому не можна приймати цей препарат?
Протипоказаннями є підвищена чутливість до компонентів, алергія на селеру або пилок берези, виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки, важкі хвороби печінки та нирок, артеріальна гіпотензія (низький тиск), брадикардія, гострі запалення серця (міокардит, ендокардит, перикардит) та підвищене згортання крові. Препарат заборонено дітям, вагітним та жінкам, що годують груддю.
Які можуть бути побічні ефекти від КАРДІОФІТ?
У рідкісних випадках можливі алергічні реакції (свербіж, висипання, набряки), розлади шлунка (нудота, блювання, біль у животі, діарея) або уповільнення серцевого ритму (брадикардія).
Чи можна поєднувати препарат з іншими ліками?
Препарат може посилювати дію серцевих, заспокійливих, знеболювальних та протикровотечних засобів. Слід бути обережними при одночасному прийомі з діуретиками, проносними або деякими серцевими препаратами, оскільки це може порушити баланс солей в організмі. Не рекомендується поєднувати з аміноглікозидними антибіотиками та алкоголем.
Що буде, якщо прийняти забагато препарату?
Передозування може викликати симптоми алкогольного отруєння, зниження артеріального тиску, головний біль, запаморочення та розлади шлунка.
Інструкція із застосування
ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу КАРДІОФІТ
Склад:
діючі речовини: 1 мл препарату містить настойку складну із суміші лікарської рослинної сировини (горицвіту весняного трави (Adonidis vernalis herba) 7 мг; аморфи кущової плодів (Amorphaefructus) 7 мг; глоду квіток (Crataegiflores) 7 мг; бузини квіток (Sambuci nigrae flos) 7 мг; валеріани кореневищ з коренями (Valerianaerhizomatacumradicibus) 10,5 мг; буркуну трави (Meliloti herba) 7 мг; каштану кінського насіння (Hippocastani semina) 10,5 мг; кропиви листя (Urticaefolium) 3,5 мг; конвалії листя та квіток (Convallariae foliaetflores) 7 мг; м’яти перцевої листя (Menthae piperitae folium) 7 мг; солодки коренів (Liquiritiae radix) 7 мг; собачої кропиви трави (Leonuri herba) 7 мг; омели білої листя (Visci albi folium) 5,5 мг; чебрецю повзучого трави (Serpylliherba) 7 мг) (1:10) (екстрагент – етанол 40 %).
Лікарська форма. Настойка складна.
Прозора рідина темно-коричневого кольору з приємним запахом. Допускається наявність осаду.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в кардіології. Інші кардіологічні комбіновані препарати. Код АТХ С01ЕХ.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
При функціональних серцево-судинних розладах КАРДІОФІТ чинить кардіотонічну, антиаритмічну та м’яку гіпотензивну дію. При органічних захворюваннях серцево-судинної системи у складі комбінованої терапії КАРДІОФІТ оптимізує дію антиангінальних, антигіпертензивних та антиаритмічних препаратів.
Препарат чинить м’яку седативну дію, зменшує прояви вегетативних розладів, покращує загальний стан хворих, переносимість фізичних навантажень, сприяючи оптимальній працездатності. КАРДІОФІТ при застосуванні у денний час не спричиняє сонливості та загальної в’ялості.
Фармакокінетика.
Беручи до уваги, що компоненти препарату мають рослинне походження і дія препарату обумовлена сукупною дією його компонентів, досліджень з фармакокінетики не проводилось.
Клінічні характеристики.
Показання. Вегетосудинна дистонія, кардіоневроз. У складі комплексного лікування ішемічної хвороби серця (стенокардія напруження І–ІІ класу), гіпертонічної хвороби (І–ІІ стадії), пароксизмальної суправентрикулярної тахікардії.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату або інших рослин родини Губоцвітних (Lamiaceae), а також відома алергія на селеру та пилок берези (можлива перехресна реакція). Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, холестатичні розлади, тяжкі захворювання печінки та нирок, депресія, артеріальна гіпотензія, брадикардія, гострий міокардит, ендокардит, перикардит, підвищене згортання крові. Алкоголізм в анамнезі. Одночасне застосування препаратів, що містять спирт етиловий, нейролептиків, транквілізаторів; вживання алкогольних напоїв.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Препарат може посилювати дію антиангінальних, антигіпертензивних, антиаритмічних, седативних, снодійних, аналгетичних, спазмолітичних засобів, серцевих глікозидів, нейролептиків, транквілізаторів, прямих та непрямих антикоагулянтів.
При тривалому застосуванні одночасно з серцевими глікозидами, антиаритмічними препаратами (хінідин), адренокортикостероїдами, тіазидними та петльовими діуретиками або проносними засобами можливе порушення водно-електролітного балансу.
Слід уникати одночасного застосування препарату з аміноглікозидними антибіотиками у зв’язку з посиленням нефротоксичної дії аміноглікозидів.
Особливості застосування.
Не рекомендується застосовувати препарат у великих дозах протягом тривалого часу (більше двох місяців), оскільки це може призвести до порушень водно-електролітного балансу у зв'язку з наявністю у складі препарату коренів солодки.
Застосування у період вагітності або годування груддю. У період вагітності протипоказаний. У разі необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. У період застосування препарату слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій (керування транспортними засобами та робота зі складними механізмами).
Спосіб застосування та дози.
Перед застосуванням збовтати. Застосовувати дорослим внутрішньо по 1 чайній ложці (5 мл) 2–3 рази на день за 30 хвилин до або через 1 годину після їди. При гострих формах захворювання, стресових ситуаціях дозу можна збільшити в 2 рази. Препарат можна розводити водою у співвідношеннях 1:3 або 1:5. Тривалість застосування та кратність курсів визначає лікар залежно від тяжкості перебігу захворювання та досягнутого ефекту лікування.
Діти. Препарат протипоказаний дітям.
Передозування. Передозування супроводжується гострим алкогольним отруєнням, симптоми якого аналогічні симптомам отруєння етиловим спиртом. При концентрації спирту в крові
3–4 г/л (300–400 мг/%) розвивається виражена інтоксикація.
Також у випадку передозування можливе зниження артеріального тиску, виникнення головного болю, запаморочення, шлунково-кишкових розладів та посилення проявів побічних реакцій.
Лікування: промивання шлунка, застосування адсорбентів, симптоматична терапія.
При тривалому застосуванні у великих дозах можливі порушення водно-електролітного балансу.
Побічні реакції.
Препарат зазвичай добре переноситься пацієнтами. Однак, враховуючи багатокомпонентний склад препарату, в окремих випадках, як правило, при індивідуальній гіперчутливості до будь-якого компонента препарату або порушенні рекомендованого режиму його прийому дуже рідко можливий розвиток алергічних реакцій, включаючи гіперемію, свербіж, висипання, у тому числі дрібноточкові, кропив'янку, ангіоневротичний набряк; шлунково-кишкових розладів, включаючи нудоту, блювання, біль у животі, діарею; брадикардії. У разі появи будь-яких негативних реакцій необхідно звернутися до лікаря.
Термін придатності. 3 роки.
Лікарський засіб не слід застосовувати після закінчення зазначеного на упаковці терміну придатності.
Умови зберігання. В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 100 мл у банках № 1; по 100 мл у флаконах № 1.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Виробник. ТОВ «Науково-виробнича фармацевтична компанія «ЕЙМ».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Україна, 61091, Харківська обл., м. Харків, вул. Харківських дивізій, 20 літ. «А-5».
Джерело даних: Державний реєстр лікарських засобів України
Остання перевірка даних: 13 серпня 2026 р.