ЛІСІГЕКСАЛ 20

Укладка, додана до упаковки: інформація для пацієнта

Увага! Зберігайте укладку! Інформація на первинній упаковці іноземною мовою.
ЛісіГЕКСАЛ 20 (Lisinopril 20 - 1 A Pharma), 20 мг, таблетки
Lisinoprilum
ЛісіГЕКСАЛ 20 і Lisinopril 20 - 1 A Pharma — це різні торгові назви одного й того самого ліку.
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом укладки перед застосуванням ліку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю укладку, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
• Цей лік призначено строго певній особі. Не передавайте його іншим. Лік може нашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані явища, у тому числі ті, що не зазначені в цій укладці, необхідно повідомити про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст укладки:

1. Що таке лік ЛісіГЕКСАЛ 20 і для чого його застосовують
2. Важливі відомості, перш ніж застосовувати лік ЛісіГЕКСАЛ 20
3. Як застосовувати лік ЛісіГЕКСАЛ 20
4. Можливі небажані ефекти
5. Як зберігати лік ЛісіГЕКСАЛ 20
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лік ЛісіГЕКСАЛ 20 і для чого його застосовують

Лік ЛісіГЕКСАЛ 20 містить як активну речовину лізиноприл — лік із групи т.зв. інгібіторів
ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), що знижує артеріальний тиск крові.
Показаннями до застосування ліку ЛісіГЕКСАЛ 20 є:

• первинне та судинно-ниркове артеріальне підвищення тиску незалежно від ступеня тяжкості;
• застійна серцева недостатність;
• гострий інфаркт міокарда у пацієнтів із стабільною гемодинамікою без кардіогенного шоку та з артеріальним тиском крові понад 100 мм рт. ст.;
• мікроальбумінурія при цукровому діабеті.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20

Коли не застосовувати лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20

• якщо пацієнт має алергію на лізиноприл, інший інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6);
• якщо у пацієнта діагностовано ангіоневротичний набряк: спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк, а також якщо ангіоневротичний набряк виникав раніше під час лікування інгібіторами АПФ;
• якщо пацієнтка вагітна;
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає лікарський засіб, що знижує артеріальний тиск, який містить аліскірен;
• якщо пацієнт приймав або приймає зараз комбінований лікарський засіб, що містить сакубітріл і валсартан (використовується для лікування хронічної серцевої недостатності у дорослих), оскільки зростає ризик розвитку ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної тканини в області, наприклад, горла).

У разі будь-яких сумнівів щодо того, чи стосується якась із зазначених ситуацій пацієнта, слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 слід обговорити це з лікарем.
Повідомте лікареві, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних лікарських засобів, оскільки ризик розвитку ангіоневротичного набряку може збільшитися:

• ракекадотрил — лікарський засіб, що застосовується для лікування діареї;
• лікарські засоби, що застосовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу та лікування раку (наприклад, темсиролімус, силоримус, еверолімус);
• вілдагліптин — лікарський засіб, що застосовується для лікування цукрового діабету.

Повідомте лікареві, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних лікарських засобів, що застосовуються для лікування підвищеного артеріального тиску:

• антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (АРА-ІІ), так званий сартан — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо у пацієнта є порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом;
• аліскірен.

Лікар може рекомендувати регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та концентрації електролітів (наприклад, калію) у крові.
Див. також підрозділ «Коли не застосовувати лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20».
Ангіоневротичний набряк
Необхідно негайно повідомити лікареві, якщо у пацієнта виникли:

• набряк шкіри та (або) слизових оболонок; набряк обличчя, губ, горла, язика або голосової заслінки; труднощі з диханням або ковтанням; свербіж або висип.

Набряк язика, горла або голосової заслінки може призвести до закупорки дихальних шляхів. У такому разі необхідне негайне лікування.
У пацієнтів, у яких у минулому вже були описані симптоми, ризик їх повторного виникнення є вищим.
У пацієнтів чорної раси частота виникнення ангіоневротичного набряку після застосування лікарських засобів групи інгібіторів АПФ є вищою, ніж у пацієнтів інших рас.
Ризик ангіоневротичного набряку також зростає у пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби групи так званих інгібіторів кінази mTOR, таких як силоримус, еверолімус, темсиролімус (використовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу або лікування пухлин) або тканинний активатор плазміногену, див. також розділ «Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 та інші лікарські засоби».
Артеріальна гіпотензія
Надмірне зниження артеріального тиску може виникнути у таких пацієнтів:

• які дотримуються дієти з обмеженням солі;
• які проходять діаліз;
• які мають діарею або блювоту;
• які приймають діуретики;
• які мають серцеву недостатність і ниркову недостатність (або без ниркової недостатності).

Слід повідомити лікареві, якщо:

• у пацієнта діагностовано ішемічну хворобу серця або захворювання судин мозку;
• пацієнт має бути підданий хірургічному втручанню під загальним наркозом.

У разі значного зниження артеріального тиску пацієнта слід укласти на спину та негайно повідомити лікаря.
Захворювання серця
Слід повідомити лікареві про:

• серцеву недостатність;
• діагностоване звуження клапанів серця в області лівого шлуночка або інше звуження відтоку крові з лівого шлуночка серця.

Порушення функції нирок
Перед початком лікування та під час його проведення лікар рекомендує контроль функції нирок.
Слід повідомити лікареві, якщо:

• у пацієнта діагностовано ниркову недостатність;
• у пацієнта діагностовано двобічне звуження ниркових артерій або звуження ниркової артерії єдиної нирки;
• пацієнт піддається гемодіалізу;
• пацієнт приймає діуретики;
• пацієнт має порушення функції нирок і отримує лікарський засіб, що знижує артеріальний тиск, який містить аліскірен.

Порушення функції печінки
Якщо під час застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 у пацієнта виникне жовтяниця або підвищення активності печінкових ферментів, слід припинити застосування лікарського засобу та проконсультуватися з лікарем.
Цукровий діабет
У перший місяць застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 лікар рекомендує частіше контролювати концентрацію глюкози у крові та, за необхідності, підібрати дози лікарських засобів від цукрового діабету.
Тяжкі реакції гіперчутливості (так звані псевдоанапілактичні реакції)
У зв’язку з ризиком виникнення реакцій гіперчутливості слід повідомити лікареві, якщо:

• пацієнт проходить десенсибілізацію проти отрути бджіл або ос;
• пацієнт піддається лікуванню, метою якого є видалення холестерину з крові (так звана афереза ЛПНЩ). Лікар може рекомендувати припинити застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 відповідно до графіку.

Зміни в картині крові
Під час лікування може виникнути нейтропенія (зниження кількості нейтрофілів) або агранулоцитоз (зниження кількості або відсутність певного типу білих кров’яних клітин), тромбоцитопенія та анемія. Лікар може рекомендувати проведення відповідних досліджень крові.
Якщо під час застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 виникнуть будь-які симптоми інфекції, слід негайно звернутися до лікаря.
Кашель
Під час застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 може виникнути сухий, наполегливий кашель, який зникає після припинення лікування. Про виникнення кашлю слід повідомити лікареві.
Підвищення концентрації калію у крові
У зв’язку з можливістю підвищення концентрації калію у крові слід повідомити лікареві, якщо:

• у пацієнта діагностовано порушення функції нирок;
• пацієнт має цукровий діабет;
• пацієнт приймає калійзберігаючі діуретики або лікарські засоби, що підвищують концентрацію калію у крові;
• пацієнт приймає препарати калію або замінники кухонної солі, що містять калій.

Лікар рекомендує частіше проводити дослідження крові.
Слід повідомити лікареві, якщо:

• у пацієнта діагностовано колагеноз;
• пацієнт отримує імунодепресанти (лікарські засоби, що пригнічують імунні реакції організму), алопуринол (лікарський засіб, що застосовується для лікування подагри) або прокаїнамід (лікарський засіб, що застосовується при порушеннях серцевого ритму).

Слід проконсультуватися з лікарем, навіть якщо вищезазначені попередження стосуються ситуацій, що виникали в минулому.
Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 та інші лікарські засоби
Слід повідомити лікареві про всі лікарські засоби, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про лікарські засоби, які пацієнт планує застосовувати.
Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 та інші одночасно застосовувані лікарські засоби можуть впливати один на одного, змінюючи дію та сприяти виникненню побічних ефектів. Це стосується особливо таких лікарських засобів, як:

• діуретики;
• індометацин та інші нестероїдні протизапальні засоби (лікарські засоби, що мають протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію, так звані НПЗП);
• ацетилсаліцилова кислота в дозах понад 3 г/добу;
• літій (лікарський засіб, що застосовується для лікування депресії);
• препарати золота (використовуються для лікування, зокрема, ревматичних захворювань або псоріазу);
• лікарські засоби, що застосовуються при психічних розладах (антипсихотичні засоби);
• деякі антидепресанти;
• лікарські засоби, що застосовуються під час наркозу;
• лікарські засоби від цукрового діабету (інсулін та пероральні засоби від цукрового діабету);
• симпатоміметики (наприклад, входять до складу засобів від застуди та риніту);
• інші лікарські засоби, що знижують артеріальний тиск та (або) застосовуються при захворюваннях серця (наприклад, бета-адреноблокатори, нітрати, інші судинорозширювальні засоби);
• алопуринол (лікарський засіб, що застосовується для лікування подагри);
• деякі лікарські засоби, що застосовуються при порушеннях серцевого ритму (наприклад, прокаїнамід);
• лікарський засіб групи тканинних активаторів плазміногену (лікарські засоби, що застосовуються при ризику утворення тромбів, які можуть призвести, наприклад, до інсульту або інфаркту міокарда).

Зокрема, слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, якщо пацієнт зараз приймає, нещодавно приймав або може приймати будь-який із наступних лікарських засобів:

• добавки калію (включаючи замінники кухонної солі), калійзберігаючі діуретики та інші лікарські засоби, що підвищують концентрацію калію у крові (наприклад, триметоприм та ко-тримоксазол, що є комбінацією триметоприму та сульфаметоксазолу, застосовуються при бактеріальних інфекціях; циклоспорин — імунодепресант, що застосовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу, та гепарин — лікарський засіб, що застосовується для розрідження крові з метою профілактики тромбів).

Надмірне вживання кухонної солі може послабити гіпотензивну дію лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20.
Лікар може рекомендувати зміну дози та (або) застосування додаткових заходів обережності:

• якщо пацієнт приймає антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (АРА-ІІ) або аліскірен (див. також підрозділи «Коли не застосовувати лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20» та «Попередження та заходи обережності»).

У разі будь-яких сумнівів щодо того, чи пацієнт приймає зазначені лікарські засоби, слід проконсультуватися з лікарем.
Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 та їжа, напої
Лікарський засіб можна приймати незалежно від прийому їжі, щодня в той самий час. Таблетки слід ковтати, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 не можна застосовувати під час вагітності.
Якщо пацієнтка завагітніє під час лікування, вона повинна припинити застосування лікарського засобу та негайно звернутися до лікаря. Жінкам, які планують вагітність, слід обговорити з лікарем інший метод лікування.
Невідомо, чи активна речовина лікарського засобу (лізиноприл) проникає до грудного молока, тому лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 не слід застосовувати під час годування грудьми.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Під час застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 можуть виникати запаморочення або втому, що можуть порушувати здатність керування транспортними засобами, роботи з механізмами або роботи в небезпечних умовах. Це особливо важливо на початку лікування, після збільшення дози, зміни лікарського засобу та одночасного вживання алкоголю.
Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 містить натрій
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в таблетці, тобто лікарський засіб вважається «безсольовим».

3. Як застосовувати ліки ЛісіГЕКСАЛ 20

Цей лікарський засіб слід застосовувати відповідно до призначень лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до
лікаря.
У продажі доступні ліки ЛісіГЕКСАЛ 5 (5 мг), ЛісіГЕКСАЛ 10 (10 мг) та ЛісіГЕКСАЛ 20 (20
мг).
Артеріальна гіпертензія
Дозування для пацієнтів, які не приймають діуретики
Початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу. Якщо через 2–4 тижні не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, лікар може збільшити дозу лікування. Ефективна денна доза зазвичай становить від 10 до 20 мг. Максимальна доза — 40 мг на добу.
Дозування для пацієнтів, які отримують діуретики
Якщо це можливо, за 2 або 3 дні до початку застосування ліків ЛісіГЕКСАЛ 20 слід припинити прийом діуретика або зменшити його дозу.
Для пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких перед початком лікування лізиноприлом неможливо припинити прийом діуретика, лікар призначить меншу початкову дозу лізиноприлу (2,5 мг або 5 мг один раз на добу) і буде уважно контролювати стан пацієнта.
Дозування для дітей та підлітків у віці від 6 до 16 років
Рекомендована початкова доза:

• 2,5 мг один раз на добу для пацієнтів із масою тіла від 20 до <50 кг
• 5 мг один раз на добу для пацієнтів із масою тіла ≥50 кг.

Лікар індивідуально визначить дозу та може збільшити її до максимальної добової дози, яка становить:

• 20 мг для пацієнтів із масою тіла від 20 до <50 кг
• 40 мг для пацієнтів із масою тіла ≥50 кг.

У дітей із порушенням функції нирок лікар може призначити меншу початкову дозу або збільшити інтервали між дозами.
Застосування лізиноприлу не рекомендовано дітям із тяжкими порушеннями функції нирок.
Серцева недостатність
Початкове дозування
Рекомендована початкова доза — 2,5 мг на добу, і за необхідності лікар може збільшити дозу. Деяким пацієнтам лікар може рекомендувати почати застосування ліків ЛісіГЕКСАЛ 20 в умовах стаціонару. Перед початком лікування та під час нього лікар рекомендує контролювати артеріальний тиск та функцію нирок.
Підтримувальна доза
Початкову дозу лікар може поступово збільшувати залежно від реакції пацієнта на лікування до досягнення найчастіше використовуваної підтримувальної дози (від 5 до 20 мг).
Не слід збільшувати наступні дози ліків ЛісіГЕКСАЛ 20 більш ніж на 10 мг.
Гострий інфаркт міокарда
Лікар може призначити прийом ліків ЛісіГЕКСАЛ 20 протягом перших 24 годин після появи симптомів інфаркту. Спочатку приймають 5 мг, через 24 години — ще 5 мг, через 48 годин — 10 мг, а потім — 10 мг один раз на добу. Пацієнтам із систолічним тиском 120 мм рт. ст. або нижчим призначають меншу дозу лізиноприлу — 2,5 мг. Якщо у пацієнта виникне артеріальна гіпотензія (систолічний тиск <90 мм рт. ст.), яка триває понад 1 годину, ліки слід припинити.
Тривалість лікування — 6 тижнів. Подовження терапії може бути необхідним для пацієнтів із прогресуванням симптомів серцевої недостатності.
Мікроальбумінурія при цукровому діабеті
Початкова доза становить 2,5 мг лізиноприлу на добу.
Пацієнтам із нормальним артеріальним тиском та інсулінозалежним діабетом зазвичай призначають 10 мг на добу. Лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (для досягнення діастолічного тиску <75 мм рт. ст.).
Пацієнтам із артеріальною гіпертензією та інсулінонезалежним діабетом зазвичай призначають 10 мг на добу. За необхідності лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (для досягнення діастолічного тиску <90 мм рт. ст.).
Застосування у пацієнтів із нирковою недостатністю
Пацієнти, які проходять діаліз, можуть отримувати звичайну дозу ліків ЛісіГЕКСАЛ 20 у дні діалізу. У дні без діалізу лікар визначає дозування залежно від артеріального тиску пацієнта.
Застосування у дітей та підлітків
Застосування лізиноприлу не рекомендовано дітям при показаннях, відмінних від артеріальної гіпертензії. Застосування лізиноприлу не рекомендовано дітям віком молодше 6 років або дітям із тяжкими порушеннями функції нирок.
У разі відчуття, що дія ліків ЛісіГЕКСАЛ 20 надто сильна або надто слабка, слід звернутися до лікаря.
Прийом більшої дози ліків ЛісіГЕКСАЛ 20, ніж рекомендовано
У разі прийому дози, що перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря, фармацевта або безпосередньо до лікарні.
Симптомами передозування можуть бути: тяжка артеріальна гіпотензія, електролітні порушення та ниркова недостатність. У разі передозування пацієнт повинен перебувати під суворим спостереженням. Лікувальні заходи залежать від виду та тяжкості симптомів.
Пропуск прийому ліків ЛісіГЕКСАЛ 20
Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.
Припинення застосування ліків ЛісіГЕКСАЛ 20
Лікар надасть інформацію щодо тривалості прийому ліків ЛісіГЕКСАЛ 20. У жодному разі не слід припиняти лікування передчасно, оскільки симптоми можуть повернутися.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Побічні ефекти, пов’язані з застосуванням лізиноприлу, можуть виникати з такою
частотою:
Часто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 осіб):
запаморочення, головний біль, ортостатична гіпотензія (зниження артеріального тиску під час піднімання), кашель, діарея, блювота, порушення функції нирок.
Нечасто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 100 осіб):
зміни настрою, відчуття поколювання, запаморочення, порушення смаку, порушення сну, інфаркт міокарда або інсульт, серцебиття, прискорена робота серця, синдром Рейно (змерзання та поблідіння пальців рук і ніг унаслідок спазму артерій кінцівок), запалення слизової оболонки носа, нудота, болі в животі, неперетравність, висипання, свербіж, імпотенція, відчуття втоми, слабкість, підвищення концентрації сечовини в крові, підвищення концентрації креатиніну в сироватці, підвищення активності печінкових ферментів, підвищення концентрації калію в крові, галюцинації.
Рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 1000 осіб):
зниження концентрації гемоглобіну, зниження гематокриту, відчуття дезорієнтації, сухість у роті, гіперчутливість/ангіоневротичний набряк (набряк судинорухової природи обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та (або) гортані), кропив’янка, алопеція, псоріаз, уремія, гостра ниркова недостатність, гінекомастія (збільшення молочних залоз у чоловіків), підвищення концентрації білірубіну в сироватці, зниження концентрації натрію в крові, синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону, порушення нюху.
Дуже рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 000 осіб):
пригнічення функції кісткового мозку, анемія, зниження кількості тромбоцитів, зниження кількості білих кров’яних клітин, зниження кількості нейтрофільних гранулоцитів, агранулоцитоз (повний або майже повний відсутність гранулоцитів), гемолітична анемія (анемія внаслідок руйнування червоних кров’яних клітин), лімфаденопатія (захворювання лімфатичних вузлів), аутоімунні захворювання, зниження концентрації глюкози в крові (гіпоглікемія), бронхоспазм, синусит, алергійний/еозинофільний пневмоніт, панкреатит, набряк судинорухової природи кишечника, гепатит (паренхіматозний або холестатичний), жовтяниця та печінкова недостатність, пітливість, бульйозний дерматит, тяжкі шкірні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, еритема мультиформна), псевдолімфома шкіри, зниження або відсутність виділення сечі.
Частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних):
анапілактичні або псевдоанапілактичні реакції, симптоми депресії, втрати свідомості.
Описано хворобливий синдром, який може включати всі або лише деякі з наведених симптомів: лихоманку, запалення серозних оболонок, васкуліт, болі в м’язах і (або) міозит, болі в суглобах і (або) артрит, наявність антинуклеарних антитіл (ANA), прискорення швидкості оседання еритроцитів (ШОЕ), підвищення кількості еозинофілів та лейкоцитоз (збільшення кількості білих кров’яних клітин). Може виникати висипання, підвищена чутливість до світла або інші шкірні симптоми.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Уряду реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів, Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки ЛісіГЕКСАЛ 20

• Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
• Зберігати при температурі нижчій за 25 °C.
• Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності вказує останній день зазначеного місяця.
• Переклад деяких відомостей, наведених на первинній упаковці: Ch.-B./verwendbar bis: siehe Prägung — номер серії/термін придатності: див. тиснення
• Не викидайте ліки у каналізацію або побутові сміттєві контейнери. Дізнайтеся у фармацевта, як позбутися ліків, які ви більше не використовуєте. Така поведінка допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки ЛісіГЕКСАЛ 20
Діючою речовиною є лізиноприл. Одна таблетка містить 20 мг лізиноприлу у формі лізиноприлу
двохводного.
Інші складові: кальцію гідрофосфат двоводний, манітол, крохмаль кукурудзяний,
натрію кроскармелоза, магнію стеарат, заліза оксид червоний (Е 172).
Інформація для хворих на цукровий діабет
1 таблетка містить менше ніж 0,01 ХО (вуглеводного еквівалента).
Як виглядають ліки ЛісіГЕКСАЛ 20 і що містить упаковка
Таблетки ліків ЛісіГЕКСАЛ 20 — світлочервоні, крапчасті, круглі, з обох сторін опуклі, з подільною рисками з одного боку. Ліки доступні в упаковках по 30 таблеток.
Для отримання більш детальної інформації слід звернутися до суб’єкта, відповідального або паралельного імпортера.
Суб’єкт, відповідальний у Німеччині, країні експорту:
1 A Pharma GmbH
Keltenring 1 + 3
82041 Оберхахінг
Німеччина
Виробник:
Lek Pharmaceuticals d.d.
Verovskova 57
1526 Любляна
Словенія
Salutas Pharma GmbH
Otto-von-Guericke-Allee 1
39179 Барлебен
Німеччина
Паралельний імпортер:
InPharm Sp. z o.o.
вул. Струмикова 28/11
03-138 Варшава
Перепаковано в:
InPharm Sp. z o.o. Services sp. k.
вул. Хелмжинська 249
04-458 Варшава
Номер дозволу в Німеччині, країні експорту: 45584.03.00
Номер дозволу на паралельний імпорт: 117/22